Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії". Трейлер

5e00b31b5ff15.jpg

Вперше науковці масштабно й публічно дискутували про феномен Євромайдану на дводенному форумі "Революція Гідності: на шляху до історії" у Києві. Шість років тому будівля Профспілок слугувала прихистком для учасників Революції Гідності. Тут ночували вартові Самооборони, діяв медпункт, кухня, пресцентр. Жертвами протестів стали не лише люди, а й поверхи будівлі. Символічно, що саме в конференц-залі оновленого будинку відбувалося осмислення революції. Фахові дискусії українських та іноземних дослідників ініціював Національний музей Революції Гідності. Понад 40 заявок організатори отримали від учених із України, Канади, Польщі. 62 слухачі зареєструвалися на науковий форум 2 дні обговорень 7 фокус-тем 4 презентації наукових проєктів • Революція Гідності – це вже історія чи поточна щойно пережита політологія? • Чи був Євромайдан відмовою українців від євразійської ідентичності? • Наскільки він став брендом України? • За рік до Майдану президентський пул Януковича зібрався у Москву підписувати членство в Митному Союзі. Так і не поїхали. Але чи вийшов би тоді Майдан? Ці та багато інших питань озвучили учасники дискусій. Партнерами цьогорічного форуму стали Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український Католицький Університет, Інститут історії України НАН України.