Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Інститут історії України Національної академії наук України оголошує конкурс до аспірантури на 2020/2021 навчальний рік за спеціальністю 032 – Історія та археологія

Інститут історії України

Національної академії наук України


оголошує конкурс

до аспірантури на 2020/2021 навчальний рік за спеціальністю 032 – Історія та археологія


Правила прийому до аспірантури Інституту історії України Національної академії наук України у 2020 році


1. Загальні положення

1.1. Правила прийому розроблені відповідно до Закону України від 01.07.2014 р. № 1556-VII «Про вищу освіту», «Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 261 від 23.03.2016 р., та затверджені на засіданні Вченої ради Інституту історії України НАН України (протокол № 4 від 25 червня 2020 р.) й чинні впродовж відповідного навчального року. Підставою для оголошення прийому на навчання до аспірантури для здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії за вищезазначеною спеціальністю є ліцензія на провадження освітньої діяльності за третім (освітньо-науковим) рівнем, видана в порядку, встановленому законодавством (наказ МОН України № 111-л від 26 травня 2017 р.).

1.2. Вступ до аспірантури (рівень вищої освіти – третій (освітньо-науковий) здійснюється на конкурсній основі.

1.3. Підготовка здобувачів кандидата наук в аспірантурі здійснюється за очною (денною) формою навчання за спеціальністю 032 – Історія та археологія.

1.4. Підготовка здобувачів кандидата наук в аспірантурі за заочною формою навчання за спеціальністю 032 – Історія та археологія здійснюється на контрактних засадах.

1.5. Нормативний термін підготовки кандидата наук в аспірантурі становить чотири роки. Обсяг освітньої складової становить 60 кредитів ЄКТС.

1.6. До аспірантури приймаються особи, які мають ступінь магістра або (ОКР спеціаліста)


2. Фінансування підготовки фахівців

2.1. Підготовка осіб у аспірантурі здійснюється:

- За рахунок державного бюджету (за державним замовленням)

- За кошти юридичних та/або фізичних осіб.

2.2. На термін перебування у аспірантурі між аспірантом та Інститутом укладається договір (контракт).

2.3. Особа, яка раніше навчалася в аспірантурі за державним замовленням і не захистила в установлений строк свої наукові досягнення у вигляді дисертації у спеціалізованій вченій раді, або була відрахована з неї достроково, має право на повторний вступ до аспірантури за державним замовленням лише за умови відшкодування коштів, витрачених на її підготовку, у визначеному порядку.


3. Перелік документів для вступу до аспірантури

Для вступу до аспірантури Інституту історії України НАН України вступник особисто подає такі документи:

1. Заяву на ім’я директора інституту;

2. Особовий листок з обліку кадрів;

3. Науковий реферат (обсягом 1 авт.арк.), який доповнюється списком та ксерокопіями опублікованих наукових праць;

4. Копії дипломів бакалавра, магістра (спеціаліста), копії додатків до них;

5. Копію або витяг з трудової книжки;

6. Медичну довідку про стан здоров’я за формою № 286-о;

7. Фотокартки 3 х 4 (3 шт.);

8. Копію паспорта та ідентифікаційного коду;

9. Військовий квиток або посвідчення про приписку – для військовозобов’язаних;

10. Конверти з марками і домашньою адресою (2 шт.).

При поданні документів вступник зобов’язаний особисто пред’явити оригінал паспорта та диплом про вищу освіту.

Для осіб, які подають документ про здобутий за кордоном рівень освіти (далі – Документ), обов’язковою є процедура визнання і встановлення еквівалентності Документа, що здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту» від 05.05.2015 р. № 504, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 р. за № 614/27059.

Трудова книжка із записом про звільнення з останнього місця роботи у зв’язку зі вступом до аспірантури подається аспірантом особисто в триденний термін після зарахування до аспірантури.


4. Терміни та умови подачі документів

1. Прийом документів до аспірантури проводиться з 1 серпня по 10 вересня 2020 р.

2. Документи приймаються за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського,4, кімн.508, тел.: 044-279-06-80.

3. Вступні випробування проводитимуться з 14 по 30 вересня п.р.

4. Зарахування на навчання відбувається за результатами вступних випробувань: оцінювання наукового реферату, іспити із спеціальності та іноземної мови. Перескладання вступних випробувань не допускається.

5. Зарахування вступників на навчання до аспірантури – з 1 листопада п.р.


ПРОГРАМА

вступного іспиту до аспірантури Інституту історії України НАН України з спеціальності 032 – Історія та археологія на 2020 р.

1. Становлення та піднесення Києво-Руської держави: політична та соціальна структури, ідеологія,економічні моделі.

2. Духовно-культурний світ давньоруського суспільства.

3. Південна Русь під зверхністю монголів. Піднесення Галицько-Волинської держави.

4. Північне Причорномор’яяк зона міжцивілізаційних контактів у добусередньовіччя. Кримський ханат та його роль в історії ранньомодерної України.

5. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської у XIV-XVI ст. Історичне значення Берестейської унії 1569 р.

6. Запорозька Січ як центр соціально-політичної консолідації українського козацтва. Її місце у системі політичних відносин в Україні у другій половині XVII – XVIIІ cт.

7. Українська національна революція середини XVII ст. та становлення Української держави раннього нового часу: типологія, етапи та історичні наслідки.

8. Суспільно-політичний розвиток України в останній чверті XVII ст. Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії у XVIIІ cт.

9. Церковні відносини в Україні в контексті Реформації і контрреформації в Європі.

10. Україна в соціополітичних просторах Російської та Габсбурзької імперій. Піднесення і політизація національного руху.

11. Модернізаційні процеси в економіці та соціальній сфері українських регіонів у ХІХ ст.

12. Україна у Першій світовій війні: національний вимір матеріальних і людських втрат.

13.Українська революція початку ХХ ст. Боротьба за національну державність в умовах громадянського протистояння та іноземної інтервенції.

14. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923 рр. Історичне значення. Історіографія проблеми.

15. Утвердження в Україні комуністичного режиму в 20-30-х рр. ХХ ст. Нова економічна політика та політика коренізації: зміст, хронологічні рамки, українська специфіка.

16. Сталінська «революція зверху»: нові наукові підходи.

17. Індустріалізація та колективізація сільського господарства в Україні у 1920-1930-х рр. Трагедія голодомору 1932—1933 рр.

18. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період: форми державотворення, економічні моделітасоціально-політичні рухи.

19. Україна у Другій світовій війні: актуальна тематика та дискусійні проблеми.

20. Створення ОУН та розбудова її структури напередодні та в роки Другої світової війни; Українська повстанська армія: новітні погляди.

21. Голод 1946-1947 рр. в Україні: причини та наслідки.

22. Трансформації політичної системи радянського суспільства у роки «відлиги»та «застою»: український вимір.

23. Становлення та розвиток опозиційного руху в Україні в 1950-1980-х рр.: напрями діяльності, програмні документи, характер боротьби.

24. Україна на міжнародній арені (1945-1991 рр.): акції, проекти, концепції.

25. Утвердження Української держави і боротьба за відстоювання її незалежності (1991-2017 рр.)

26. Особливості виникнення, форми та еволюція держави на Стародавньому Сході.

27. Поняття «історія античності» та «антична цивілізація». Спільні риси та особливості у розвитку цивілізацій Давнього Сходу та античної греко-римської цивілізації.

28. Візантійська цивілізація: становлення, еволюція, занепад.

29. Християнізація Європи. Середньовічні єресі. Інквізиція. Католицькі ордени. Конфронтація між Західною та Східною Церквами.

30. Відродження як історико-культурний феномен.

31. Епоха абсолютизму в Європі та її історичне значення.

32. Перетворення Росії в абсолютну монархію. Основні особливості Російської імперії.

33. Франція та Європа в період революції кінця ХУІІІ ст. та наполеонівський війн.

34. Політична система та міжнародне становище Речі Посполитої у другій половині ХУІ – ХУІІІ ст.

35. Османська імперія як етно-політичний і суспільно-господарський феномен: зародження, етапи еволюції, причини краху.

36. Східне питання та загострення суперечностей між європейськими державами у ХІХ ст.

37. Формування американської нації та державностіу ХУІІІ-ХІХ ст.

38. Європа напередодні та в період Першої світової війни.

39. Жовтневий більшовицький переворот в Росії 1917 р., революційний, національно-визвольний рух в Європі: нові підходи до проблеми.

40. Спільне та специфічне у державно-політичному та соціально-економічному розвитку країн Центральної та Східної Європи у міжвоєнний період.

41. Тоталітарні режими в країнах Європи в 20-х-40-х рр. ХХ ст.

42. Причини та основні етапи Другої світової війни.

43. Вестфальська, Версальська та Потсдамська системи післявоєнного мирного врегулювання: порівняльний аналіз.

44. Спроби реформування тоталітарно-комуністичних систем в Європі в 50-80-х роках.

45. Виникнення держави Ізраїль. Палестинське питання. Конфлікти на Близькому Сході.

46. Об’єднання Німеччини, розпад СРСР та їх вплив на розвиток європейських процесів.

47. Політичні наслідки «арабської весни» для країн регіону.

48. Японське економічне диво: культурно-цивілізаційні та зовнішньополітичні складові.

49. Націоналізм, міжетнічні і міжнаціональні конфлікти в європейських країнах на сучасному етапі.

50. Інституційне оформлення та функціонування міжнародних та безпекових блокових організацій.

51. Терміни «історіописання», «історична наука» та «історична думка»: співвідношення та смисли.

52. Поняття «напрям», «школа», «течія»: субординація, співвідношення, кореляція.

53. Народження, функціонування, «переформатування» та згасання наукових шкіл.

54. Проблемна історіографія та її значення для розвитку історичної науки.

55. Козацькі літописи Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка.

56. Михайло Максимович й осередки українського романтизму 1830–1840-х рр.

57. Дмитро Яворницький і значення його творчої спадщини.

58. Микола Костомаров як історик України.

59. Михайло Грушевський та його «Історія України-Руси».

60. Українська історична наука 1920–1930-х років.

61. Наукова спадщина І. П. Крип’якевича.

62. Еміграційне / діаспорне історіописання у міжвоєнну і повоєнну добу.

63. Створення українсько-американських та українсько-канадських інституцій на зламі 1960–1970-х рр.

64. Впливи соціо- та етнокультурного середовища й інтелектуальної атмосфери західного світу на горизонт концептуалізації представників еміграційної / діаспорної історіографії.

65. «Колективний стиль» як домінуюча форма республіканського історіописання. Багатотомники 1950–1980-х рр.

66. Джерелознавство в системі історичної науки. Історичні джерела: класифікація, методика пошуку, опрацювання і використання.

67. Архівознавство в Україні: об’єкт та предмет дослідження.

68. Нумізматика та боністика: джерела, інформативний потенціал.

69. Історична географія та картографія в Україні.

70. Розвиток геральдичних студій в Україні.

71. Сфрагістика в системі спеціальних історичних дисциплін.

72. Мемуаристика: джерела, інформативний потенціал.

73. Документознавство та дипломатика: особливості предметного 74. дослідження.

74. Емблематика в системі атрибутики держави: дослідження в Україні.

75. Історична хронологія як наукова дисципліна, значення праць з хронології та їх використання в історичних дослідженнях.