| Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами. Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого. Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу. (Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013) |
Випадкова цитата:
"Несмотря ни на что, язык украинский в харьковских школах составляет, при объяснении уроков истории, закона божия и чтения, язык господствующий, чем облегчается и теперь преподавание детям сразу двух незнакомых им языков: церковного и великорусского” (Григорій Данилевський, “Украинская старина”, 1866)