Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Всеукраїнська наукова конференція «Поступ української історіографії у другій половині ХІХ – на початку ХХІ ст.»

Інститут історії України НАН України

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського України НАН України

Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Ніжинський краєзнавчий музей імені Івана Спаського

Ніжинська міська рада


ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

ПОСТУП УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

присвячена 100-річчю створення
Ніжинської науково-дослідної кафедри історії культури та мови та 140-річчю відкриття історичного відділення Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька

27 квітня 2022 р.

м. Ніжин Чернігівської обл.


ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

– методологічні новації та особливості їх запровадження у вітчизняний історіографічний процес;

– зміни парадигми історичних досліджень в умовах суспільних деформацій;

– формальні та неформальні корпорації вчених, долі науковців;

– історичні студії у стінах закладів Ніжинської вищої школи.

Для складання програми роботи конференції та бронювання (за потреби) проживання просимо надіслати заявку для участі в роботі конференції з темою Вашого виступу виключно на цю електронну адресу: zp_conferences@ukr.net із поміткою в темі повідомлення «Ніжин_Конференція_Історіографія» не пізніше 31 березня 2022 р.

За результатами роботи конференції буде видано окремий збірник наукових праць (орієнтовний термін видання – серпень-вересень 2022 р.). Друк матеріалів і 1 (один) авторський примірник для безпосередніх учасників конференції (за фактом реєстрації) безкоштовно.

Для заочних учасників передбачено сплату видавничого внеску 250 грн.

Отримання авторського примірника – персонально у організаторів конференції або через відділення «Нової пошти» за умови оплати поштових витрат отримувачем.

Для друку матеріалів у збірнику потрібно надіслати їх електронну версію виключно на цю електронну адресу: zp_vydannja@ukr.net із поміткою в темі повідомлення «Ніжин_Конференція_Історіографія» не пізніше 30 квітня 2022 р.

Останній термін оплати видавничого внеску для заочних учасників – до початку роботи конференції 27 квітня 2022 р. (реквізити будуть указані у персональному запрошенні).

Телефон для довідок:+380-68-353-59-57 (Зозуля Сергій Юрійович)


О Р Г К О М І Т Е Т


ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У РОБОТІ КОНФЕРЕНЦІЇ

1. Прізвище, ім’я, по батькові (без скорочень) ……………………………………

2. Науковий ступінь …………………………………………………………………

3. Посада (студент, магістрант, докторант) ……………………………………….

3. Посада та місце роботи (стажування, навчання) ……………………………….

4. Форма участі (очна/заочна) ………………………………………………………

5. Тема доповіді (матеріалу для друку) ……………………………………………

6. Потреба бронювання житла (так/ні) ……………………………………………...

7. Контакти (мобільний телефон, електронна адреса) ……………………………..

8. Дата заповнення заявки ……………………………………………………………


*****


ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДО ДРУКУ

Моця Олександр Петрович
доктор історичних наук
завідувач відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України (Київ)
motsia_archeology@ukr.net

Деякі нагальні проблеми археологічних досліджень пам’яток післямонгольських та козацьких часів

Проблеми дослідження пам’яток другої половини ХІІІ – початку ХVІІІ ст. – часів функціонування на сучасних українських теренах державних структур Золотої Орди, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Української Козацької держави [2, ф. 33, оп. 1, спр. 347, арк. 28] протягом усього періоду існування Радянського Союзу залишаються актуальними і нині, тобто й через кілька десятиліть після його розвалу та появи на історичній арені незалежних, суверенних держав [5, с. 38].

Відомості про ці пам’ятки розпорошені в багатьох працях, присвячених описові археологічних пам’ятників різних епох» [1, с. 26]. І дещо далі він продовжував: «Із створенням археологічної карти пізньосередньовічних пам’яток на території УРСР буде створена база, конче необхідна для археологічних досліджень великих масштабів. Ця карта потрібна не тільки археологам. Вона дасть можливість історикам конкретно пізнавати і розуміти процеси та закономірності історичного розвитку України [4, ф. 1220, оп. 1, спр. 4355, арк. 33–33зв.].

Джерела та література

1. Брайчевський М.Ю. Перспективи дослідження українських старожитностей ХІV–ХVІІІ ст. // Середні віки на Україні. Вип. 1. К., 1971. С. 20–31.

2. Державний архів м. Києва.

3. Клейн И.С. Археологические исследования. Методика кабинетной работы археолога. Кн. 1. Донецк: Донецкий национальный университет, 2012. 622 с.

4. Центральний державний архів вищих органів влади і державного управління України.

5. Юра Р.О. Завдання визначення пізньосередньовічних пам’яток України // Середні віки на Україні. Вип. 1. К., 1983. С. 31–40.