Тепер ми самим очевидним способом маємо боротьбу самих народів – великоруського й українського.

Один наступає, другий борониться.

Історія сих двох «братніх народів» вступила в стадію, про котру оповідає біблійна історія перших братів:

І спитав Бог: Каїне, де твій брат Авель?

(Михайло Грушевський, «Очищення вогнем»,1918)

Щорічна науково-практична конференція «КИЇВ І КИЯНИ»

Київська міська державна адміністрація

Департамент Культури

Музей історії міста Києва

Національна академія наук України

Інститут археології

Інститут історії України


ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ


Запрошуємо Вас до участі у щорічній науково-практичній конференції

«КИЇВ І КИЯНИ»,

яка відбудеться 17-18 листопада 2022 року у Музеї історії міста Києва.


Щорічна конференція має на меті підбити підсумки досліджень Києва за останні роки, а також задати теоретичні та методологічні рамки для подальших міських студій.


Напрями роботи конференції:

– Міська археологія.

– Біографічні студії (людина в історії міста, місто в біографії людини).

– Історія міського простору Києва.

– Історія міської архітектури.

– Міські пам’ятки − проблеми виявлення, захисту, збереження, реставрації, ревіталізації та репрезентації.

– Міський побут.

– Візуальні образи міста.

– Музейні студії – проблеми міського музею.

– Соціальні трансформації київського суспільства.

– Київ в історії та історія в Києві: війни, революції, держави.

– Київ в історії ідей: символ і образ.


Робоча мова конференції – українська.

Про формат проведення конференції буде повідомлено учасникам пізніше в залежності від карантинних обмежень.


Останній термін подачі тез – 3 жовтня 2022 р.

Тези доповідей будуть опубліковані в електронному форматі та удоступнені на сайті Музею історії міста Києва до початку роботи конференції.

Оргкомітет залишає за собою право здійснювати відбір і редагування надісланих матеріалів. Роботи, що не мають наукової новизни або містять елементи плагіату, не будуть прийняті до участі в конференції!

Автори несуть відповідальність за підбір і достовірність наведених фактів, цитат, статистичних даних, власних назв тощо.


Вимоги до оформлення тез доповіді

Обсяг – до 7-10 тис. знаків з пробілами.

Шрифт: Times New Roman 14 кегль; інтервал – 1,5; поля – 20 мм з усіх берегів. Усі ілюстрації, таблиці, графіки, а також підписи до них надсилаються окремими файлами.

До тез обов’язково додаються написані двома мовами (українська та англійська): прізвище, ім’я, місце роботи, місто, e-mail, назва публікації, анотація (до 1000 знаків), ключові слова (3-7 слів).

Посилання автоматичні підрядкові, оформляються згідно стандарту ДСТУ 8302:2015.

Окремим файлом також надсилаються відомості про автора із зазначенням прізвища, імені, наукового ступеня, посади, електронної пошти, номера контактного телефону.

Назва файлу тез – латинськими літерами прізвище автора (наприклад: petrenko.doc). Назва файлу з відомостями про автора – латинськими літерами за зразком: petrenko_avtor.doc

Тексти тез приймаються на e-mail: miknauka@gmail.com


ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ

Марія Тимошенко,

завідувач відділу «Київ давній і середньовічний»

Музею історії міста Києва

Київ

byzantinica@gmail.com

ВІЗАНТІЙСЬКИЙ ПОЛИВ’ЯНИЙ ПОСУД У ПОБУТІ КИЯН

Давньоруському Києву належала виключна роль у споживанні та перерозподілі привізних продуктів, зважаючи на географічне розташування міста, його соціально-економічне та політичне значення столиці. У доповіді дається огляд знахідок візантійського полив’яного посуду. Ця категорія керамічного імпорту, на противагу довозу візантійських амфор, так і не набула масового характеру. Попри багаторічні дослідження та залучення цих матеріалів до ряду робіт широкої тематики, спеціальних тематичних зводів, публікації окремих знахідок та комплексів, осмислення корпусу візантійського полив’яного посуду в історичній топографії та соціокультурному просторі міста залишається актуальним науковим завданням

Ключові слова: Візантія, полив’яний посуд, Київ, імпорт, торгівля

Mariia Tymoshenko,

Head of the Division “Kyiv Ancient and Medieval”,

Museum of Kyiv History

Kyiv

byzantinica@gmail.com

BYZANTINE GLAZED POTTERY IN DAILY LIFE OF KYIVANS

In the period of the 10-th – 13-th centuries Kyiv obtained an exceptional role in use and distribution of the imported goods due to its geographical location, political importance and social development. The numerous category of import coming from Byzantium. In contrast to the amphorae, delivered to Rus` in large quantities, glazed pottery remains among the unique finds throughout this period. The paper gives an overview of glazed pottery retrieved from the archaeological deposits of Kyiv. Most of the findings have been already published within overall catalogs or in case of special items or assemblages. Thus, the paper aims to give a new approach to the findings and consider them as a case data set in terms of historic topography and socio-cultural space of medieval Kyiv. We assume a clear social stratification for this category of import and it primary concentration in the Upper town.

Keywords: Byzantine, glazed pottery, Kyiv, trade relations, imported goods

ТЕКСТ ТЕЗ


Інформаційний лист