До 90-х роковин Голодомору – геноциду Українського народу
УКРАЇНА В ЕПОХУ ГОЛОДОМОРУ: ВЛАДА, ОПІР, ІДЕНТИЧНІСТЬ
МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВИЙ ФОРУМ
2023, 23–25 листопада
За останні десятиліття дослідження опору українського суспільства сталінській політиці творення голоду суттєво активізувались, при цьому увага науковців переважно зосереджується на висвітленні активних форм опору комуністичній імперській владі (передовсім стихійних масових виступах і збройних повстаннях та ін.). Між тим, опір – явище з багатьма обличчями. Включення до комплексного аналізу не лише публічних, але й прихованих, повсякденних форм опору як «зброї слабких» (Джеймс Скотт), концептуалізація емпіричних досліджень та посилення міждисциплінарної інтеграції Holodomor Studies з суміжними науковими галузями, передовсім Resistance Studies, є необхідною умовою для подальшого розвитку такого роду досліджень.
У фокусі Міжнародного наукового форуму – комплекс наукових проблем, пов’язаних із осмисленням багатовимірного феномену опору українського суспільства сталінській політиці творення голоду, а також обмін ідеями щодо популяризації наукового знання про Голодомор – геноцид Українського народу у публічній історії та шкільній історичній освіті.
Панельні дискусії в ході роботи форуму охоплюють, однак не обмежуються наступними темами:
– теоретико-методологічні засади досліджень опору: понятійно-категоріальний апарат як вихідна точка для дослідів та обговорення; взаємопов’язаність та концептуальне розмежування категорій «влада» та «опір»; типології форм опору в сучасній гуманітаристиці; особливості/складності інтерпретації джерел, методики їх опрацювання;
– концептуалізація досліджень опору українського суспільства геноцидній політиці творення голоду: публічні/активні та приховані/повсякденні форми опору (в контексті протистояння матеріальному, статусному, ідеологічному домінуванню); «географія опору» (в контексті дослідницьких практик краєзнавства та локальної історії); культура та ідентичність (у контексті наративів опору та мімікрії; політичні, національні, конфесійні та ін. мотиви опору; прояви анти- та проімперських настроїв);
– російсько-українська війна і пам’ять про Голодомор як простір опору: завдання шкільної історичної освіти; популяризація наукових знань музейними засобами; розвиток інтегрованих цифрових ресурсів документальної спадщини епохи Голодомору.