Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 липня 1921 (субота)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання Наркомсоцзабезу. На відміну від постанови Політбюро від 1 липня ухвалено вважати організацію на селі самостійних комітетів взаємодопомоги небажаною. Запропонувати Мойровій внести до РНК проект декрету про організацію взаємодопомоги на селі через органи радянської влади. Також ухвалено передати на розгляд комісії в складі секретаря ЦК КП(б)У, наркомфіну, наркомпроду та представника Південбюро ВЦРПС питання про створення при соцзабезі особливого фонду для забезпечення родин партійних працівників, доручивши з’ясувати ресурси, а також можливості організації взаємодопомоги.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 16.,арк. 21 зв.-22.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7