Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 червня 1993 (середа)

У Донецьку розпочався страйк шахтарів, який охопив Донецьку, Луганську, частково Харківську, Дніпропетровську області та поступово став багатогалузевим, загрожуючи поширитися на всю Україну. Страйкувало 228 шахт, 36 шахтобудівних об'єднань, 16 збагачувальних фабрик і понад 100 великих підприємств. Вперше страйкарі висунули суто політичні вимоги, вважаючи розв'язання економічних проблем безпосередньо залежить від реформи політичної влади та зміни політичного курсу керівництва країни. Страйкарі підтримали вимоги провести референдум про довіру Президентові й Радам усіх рівнів і надати регіональне самоврядування Донецькому регіонові в межах України. У разі їх невиконання шахтарі залишили за собою право закликати народ України до всеукраїнської акції громадянської непокори.
Підкова Ігор. Україна 1991 - 1996: Хроніка подій. - С. 184.

Опубліковано у виданні: Падалка С.С. Хроніка - 1993/ Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1991-1995: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - С.163-257 ISBN 966-023607-7