Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 вересня 1921 (середа)

Харків. Колегія Наркомпроду УСРР заборонила преміювання сіллю і зобов’язала губернські відділи наркомату контролювати обіг солі та вилучати ту, що з’являлася для продажу на ринках. Як виняток, через відсутність інших коштів, лісоуправлінню Наркомзема УСРР дозволялося проводити преміювання сіллю під час лісозаготівель, отримавши для цієї мети певну кількість солі.
Коммунист, Харьков, 1921, 7 сентября.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7