Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 вересня 1921 (вівторок)

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про стягання плати за користування послугами, що надавалися підприємствами комунального господарства”. Встановлено плату за електропостачання, користування водогоном, каналізацією, газом, комунальними засобами пересування, пересувними банями, ремонтними майстернями, пральнями та підприємствами по очистці труб для всіх приватних осіб, а також організацій та закладів. Оплата за користування цими послугами для осіб, що знаходилися на державному постачанні (робітників і службовців державних закладів та підприємств, працівників Південбюро ВЦРПС, Вукоопспілки, Церабкоопа та їх місцевих органів, студентів, непрацездатних осіб, які перебували на утриманні робітників і службовців та органів соцзабезу) мала здійснюватися за рахунок державних закладів і підприємств.
Коммунист, Харьков, 1921, 9 октября.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7