Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 листопада 1921 (середа)

З метою припинення хабарництва в радянських закладах РНК УСРР встановила посилену міру покарання для осіб, які особисто або через посередників отримували чи намагалися отримувати хабар за виконання або невиконання дій, що входили до кола їхніх службових обов’язків. Обставинами, що посилювали міру покарання, служили особливі повноваження посадової особи, порушення обов’язків служби та вимагання. Хабарники, які і ті особи, які їх приховували, каралися позбавленням волі з конфіскацією майна.
Коммунист, Харьков, 1921, 16 ноября.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7