Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 травня 1990 (неділя)

Опубліковано рішення Львівської обласної ради народних депутатів “Про релігійні конфесії на Львівщині”, згідно якого на території області кожна релігійна конфесія, діяльність якої не суперечить міжнародним нормам, має право на реєстрацію, вільне існування та пропаганду власного вчення. Дії органів влади на території Львівської області по ліквідації Української греко-католицько церкви у 1946 р. та переслідування віруючих і духовенства греко-католицької церкви визнавались незаконними та аморальними; УГКЦ поновлювалася у своїх правах. Враховуючи, що собор св. Юра є релігійною святинею УГКЦ, резиденцією і усипальницею її митрополитів, насильно відібраних у греко-католиків, передавався у користування УГКЦ.
Вільна Україна. – 1990. – 6 травня

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7