Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 квітня 1988 (п’ятниця)

Згідно інформації завідувача відділом адміністративних органів ЦК Компартії України А.Чумака про ситуацію серед кримських татар, у Кримській області на 30 березня 1988 року проживало 4172 сім’ї татар (16459 осіб), із них прописано 3818 сімей (15261 осіб). За три місяці 1988 року переїхало 748 сімей (2515 осіб). Продовжувався неорганізований заїзд. Останнім часом у Крим кожного дня приїжджало в середньому 20 сімей (до 80 осіб).
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років). Очима радянських спецс

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7