Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 лютого 1940 (п’ятниця)

Харків. Начальник політвідділу спецчастин Харківського гарнізону батальонний комісар Тараканський у своєму політдонесенні начальнику політуправління ХВО відзначив, що серед військовослужбовців гарнізону мають місце «незадоволення великими чергами за хлібом». Так комадир відділеня 429го гаубичного артилерийського полку Бондар М.Я. висловлював незадоволення щодо нестачі хліба і мучних виробі у ларьку. Коли продавець відмовив йому у відпуску хлібу, Бондар заявив: «Командний склад отримує по 1000 крб. тож нехай купує собі хліб не вгарнізонному магазині, адеїм заманеться. Мені тут хліба не дають, а дружина на виробництві голодна». В політдонесенні також відзначалося, що в своїх розмовах військовослужбовці задаються питанням «Чому ми маємо завищені ціни на продовольчі продукти?». З цього приводу військові часто звертаються за роз’ясненням до політвідділу, проте останній, не має ніякої вказівки відносно цього питання і просить ПУ ХВО надати відповідні роз’яснення. У політдонесенні відзначалося також, що червоноармієць 429го гаубичного артилерийського полку Файнберг Л.А. задав запитання: чому преса наразі не пише про погроми і терор в Німеччині, Італії, про те, що Комінтерн звузив рамки своєї роботи з цими державами, не називає їх більше «фашистськими»?
Російський державний військовий архів. — Ф.25900. — Оп.6. — Спр.297. — Арк. 28.