Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 березня 1940 (середа)

Київ. В Київському Державному ордена Леніна академічному театрі опери та балету імені Т.Шевченка відбувся громадський перегляд опери «Іван Сусанін». Український переклад зробив М.Рильський, режисер-постановник В.Манзій. Роль Івана Сусаніна виконав народний артист УРСР М. Донець, Антоніди — засл. арт. УРСР Зоя Гайдай. Прем’єра призначена на 9 березня.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 8 березня.