Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 квітня 1940 (середа)

Москва. РНК СРСР затвердив Положення про санітарну охорону курортів і місцевостей лікувального значення. Визначалася мета санітарної охорони курортів — «збереження природних фізичних і хімічних властивостей лікувальних засобів курортів, а також убезпечення їх від псування та виснаження»; ухвалено на всіх курортах союзного, республіканського і місцевого значення встановити округи санітарної охорони, у межах яких заборонити будьякі роботи і дії, що можуть призвести до забруднення землі, води, повітря і які здатні негативно позначитися на стані лікувальних властивостей курорту.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 12. — Ст.289.