Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 квітня 1940 (вівторок)

Москва. На засіданні Вченої ради Інституту історії АН СРСР підбито підсумки обговорень підручників і роботи над ними; з узагальнюючою доповіддю виступив А.Д.Удальцов; ухвалено рішення: розробити і обговорити ряд теоретичних питань і методику складання підручників для вузів у зв’язку з методикою викладанні історії у вищій школі; залучатидо обговорення широку наукову громадськість і т. ін.
Историк-марксист. — 1940. — Т.9. — С.144-148; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алек