Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 січня 1939 (понеділок)

Київ. Відбулася нарада дитячих письменників, скликана ЦК ЛКСМУ. Виступали секретар ЦК ЛКСМУ Насєдкін, письменники О.Донченко, М.Трублаїні, Н.Рибак, М.Тардов, Л.Первомайський, Ф.Сіто, Д.Бедзик, О.Копиленко. Учасники обговорили проект плану “Дитвидаву” на 1939 р., ухвалили видати книжки “про кращих синів радянського народу, улюбленців українського народу – Щорса, Пархоменка, героїв Ленінського комсомолу”, засудили “шкідницьку роботу ворогів, які пробралися в ЦК ЛКСМУ та відбивали у письменників бажання писати для дітей”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7