Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4 лютого 1939 (субота)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило прийняти пропозицію РНК УРСР про затвердження Комітету для організації художньої виставки „Ленін – Сталін і Україна” у складі: голови Президії Верховної Ради УРСР Л.Р.Корнійця, заступника завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У І.Г.Лисенко, начальника управління, драматурга О.Е.Корнійчука, голови Спілки радянських художників України І.В.Бойченка, начальника відділу образотворчого мистецтва Управління у справах мистецтва при РНК УРСР П.Т.Ніколаєнка, директора музею Леніна І.Г.Пелещук, професора Київського художнього інституту Ф.Г.Кричевського, професора Харківського художнього інституту Прохорова, професора образотворчого мистецтва Д.К.Крайнова.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.122.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7