Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 лютого 1939 (п’ятниця)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про мережу газет в Україні, їх тиражі та періодичність. Ухвалено (на підставі рішення ЦК ВКП(б) від 5 лютого 1939 р.) з 1 березня 1939 р. припинити самостійний вихід та злити з обласними газетами наступні міські газети: „Звезда” (Дніпропетровськ; злити з „Днепропетровской правдой”), „Більшовик” (Київ; з „Пролетарською правдою”), „Сталинский рабочий„ (Сталіно; з „Социалистическим Донбасом”), „Харьковский рабочий” (Харків; з „Красным знаменем”). Вирішено також припинити видання газет „Шахіст”, „Радянський спорт” (Київ), встановити періодичність виходу газети „Безбожник” три рази на місяць.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.125.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7