Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 березня 1939 (п’ятниця)

Москва. РНК СРСР видав постанову щодо продовження у 1939 р. стягнення у курортних містах, зокрема Євпаторії, Ялті, Алушті, поселеннях Алупці, Сімеїзі та інших орендної плати за землю, що знаходиться під санаторіями, домами відпочинку, готелями та пансіонатами, а також за присадибні ділянки у розмірі 30 коп. з квадратного метру і за землі під городами і садами у розмірі 2 коп. з квадратного метра. Вилучені кошти передбачено використовувати для посилення міських (поселкових) бюджетів.
Собрание постановлений и распоряжений правительства СССР. – 1939. — №18. — ст.117.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7