Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 березня 1939 (четвер)

с. Пасічна, Баришівський район, Київська область. Народився Загниборода Олексій Семенович – український архітектор. Закінчив 1964 Київський інженерно-будівельний інститут; основні роботи: курортна поліклініка (1979), грязелікувальна поліклініка, гуртожиток (1980), водолікарня (1982), всі – в Євпаторії; науково-дослідний інститут клінічної та експериментальної хірургії (1978), міжлікарняна аптека в Медмістечку (1985), Інститут нейрохірургії (поліклініка, пансіонат, комплекс операційних на вул. Мануїльського (1993), реконструкція комплексу 14-ї дитячої лікарні („Охмадит”, 1995) – всі в Києві.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.249.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7