Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 квітня 1939 (четвер)

с. Великі Ком’яти, Закарпатська область. Народився Алексик Андрій Андрійович – український співак (бас), народний артист РРФСР (1985). Випускник Львівської консерваторії (1970), працював в оперних театрах Горького (1972-1975), Челябінська (1977-91), Львова (1970-72 та з 1991); виконавець партій: Карася („Запорожець за Дунаєм Гулака-Артемовського), Тараса Бульбі і Пацюка (Тарас Бульба” і „Різдвяна ніч” М.Лисенка), Сусаніна („Іван Сусанін” Глинки, Мельника („Русалка” Даргомижського), Рене („Іоланта” Чайковського), Кончака, Галицького („Князь Ігор” Бородіна), Мефістофеля („Фауст” Гуно).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.14.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7