Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 грудня 1939 (недлія)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про порушення встановленого порядку викладання історії СРСР у середніх школах. Констатувалися факти виявлених порушень: замість викладання історії СРСР викладання у школах історії ВКП(б); „явне спрощення вивчення історії ВКП (б), коли ще малопідготовленим учням даються обов’язкові завдання прочитати на один урок по цілій главі „Короткого курсу історії ВКП(б)” і по дві-три статті з першоджерел”. Містилася вказівка, відповідно до постанови ЦК ВКП(б) від 9 грудня 1939 р., зобов’язати НКО УРСР негайно ліквідувати порушення, заборонити проведення іспитів та виставлення оцінок з історії партії у школі.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.516. — Арк.109-110.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7