Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 січня 1929 (вівторок)

Олексієво-Орлівка, с. тепер у Донецькій обл. Народився Красноплахін О.С. – український співак (тенор), заслужений діяч мистецтв України (1994). У 1962 закінчив Київську консерваторію (клас З.Гайдай), працював в оперних театрах Мінська, Харкова, Львова, Алмати, Кишинева, з 1979 – у Київському театрі опери та балету (нині Національна опера). Відзначився виконанням оперних партій: Андрій („Запорожець за Дунаєм” Гулака-Артемовського), Петро („Наталка-Полтавка” Лисенка), Андрій („Мазепа” П.Чайковського), Князь („Русалка” О.Даргомижського), Самозванець („Борис Годунов” Мусоргського), Хозе („Кармен” Бізе).
Мистецтво України: Біографічний довідник. – К., 1997. — С.332.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0