Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 липня 1929 (четвер)

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову „Про заходи для посилення роботи виробничих нарад і використанню ініціативи робітників і службовців у справі поліпшення виробництва”. Містилися зобов’язання адміністраціям державних підприємств вести облік пропозицій виробничих нарад, окремих робітників і службовців; виплачувати авторам вдалих пропозицій 50% премії до і решту – після реалізації новаторської пропозиції; покласти на директорів підприємства особисту відповідальність за своєчасний розгляд раціоналізаторських пропозицій тощо.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 47. —Ст.415.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0