Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 листопада 1940 (вівторок)

Київ. До міста прибув перший і другий ешелони, відповідно 540 і 1400 підлітків, призваних у районах області для навчання у ремісничих, залізничних училищах і школах ФЗН. На урочисто убраному вокзалі під звуки оркестру їх урочисто зустрічали представники партійних, комсомольських і радянських організацій. Після мітингу молодь на автобусах розвезли по гуртожитках.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 27 листопада.