Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 грудня 1928 (четвер)

Знам’янка, с. тепер у складі смт Черкаського Донецької обл. Народився Биков Леонід Федорович (помер 11.04 1979) – український актор театру і кіно, кінорежисер, народний артист УРСР (1974). Закінчив 1951 Харківський театральний інститут (у Д. Антоновича), до 1960 працював у Харківському українському драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка; 1969-79 – на Київській кіностудії художніх фільмів; знявся у фільмах: „Добровольці” (1958), „Альошина любов” (1961), „Коли розводять мости” (1961), „Зайчик” (1965, був і режисер фільму); поставив фільми: „В бій ідуть тільки старики” (1974, автор сценарію і виконавець ролі Титаренка) „Ати-бати, йшли солдати...” (1977, також виконавець ролі Святкіна); автор кіносценарію „Пришелець (1979); лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка (1977).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.58.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0