Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 березня 1922 (середа)

Женева. Місія Українського червоного хреста на чолі з доктором П. Холодним взяла участь у нараді Міжнародного червоно Хреста і приєдналася до Женевської конвенції. Українському Червоному хресту вдалося зацікавити в діяльності в Україні Міжнародний червоний хрест, що відрядив до УСРР свого представника Дезсона. Українська делегація також встановила контакт із Міжнародним товариством допомоги дітям і Світовим комітетом допомоги єврейському населенню. Обидва товариства вирішили надіслати до УСРР через Одесу продовольство для відкриття в голодуючих губерніях харчових пунктів.
Коммунист, Харьков, 1922, 22 марта.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7