Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 - 16 червня 1922 (субота - п’ятниця)

Харків. Відбувся Всеукраїнський науково-технічний з’їзд. Прибуло 80 делегатів. На порядку денному стояло більше 30 питань. Найважливіші серед них: про електрифікацію України; про сільськогосподарське машинобудування в Україні; про професіонально-технічну освіту; про показові виробництва як основу навчально-наукової роботи Інституту прикладної хімії і фізики; про паливну політику; про роботу планової комісії по відбудові кам’яновугільної і антрацитної промисловості; про сучасне становище Донецького басейну; про передумови відбудови промисловості; про українську борошномельну промисловість; про хімічну промисловість; про чергові завдання сільськогосподарської меліорації і водного господарства в Україні; про державний технічний нагляд. Прийнято резолюції “Перспективи паливної промисловості”, “Про становище Донбасу на сучасному етапі”.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1922, 11-17 червня; Наука на Украине, 1922, № 3, С. 256.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7