Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 липня 1922 (середа)

Уповноважений Наркомшляхів РСФРР при РНК УСРР наказав усім начальникам залізниць та лінійних відділень організувати контроль за діяльністю залізничних працівників. З метою поліпшення обслуговування пасажирів їх зобов’язали проводити регулярні об’їзди залізничних станцій, а також вивішувати на всіх станціях оголошення, куди пасажири мали надсилати скарги про роботу залізничників. На всіх станціях мали заводитися спеціальні книжки для реєстрації скарг. Залізничникам ставилося за обов’язок чемно поводитися з пасажирами, Ті ж, які відмовлялися дотримуватися цього, підлягали адміністративному покаранню, аж до звільнення з роботи.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 липня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7