Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 листопада (29 жовтня) 1918 (понеділок)

Заслухавши доповідь міністра закордонних справ з питань зовнішньої політики, Рада міністрів доручила йому підписати угоду з представниками влади в РСФРР про створення місій – української в Москві і російської в Києві, заборонивши їх співробітникам займатися агітацією. Було запропоновано підготувати текст ноти Польському урядові з приводу його заяви про спільні зусилля щодо відновлення порядку в Галичині, а також звернутись з протестом до Румунського уряду у зв’язку з захопленням румунськими військами деяких пунктів на території Української Держави.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп. – Спр. 7. – Арк. 37-37 зв., 38-38 зв., 39-39 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)