Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 (3) грудня 1918 (понеділок)

На засіданні Ради комісарів під головуванням В.Чехівського і Б.Мартоса розглядалось питання про взаємовідносини командування Осадного Корпусу з Революційним Комітетом та Радою комісарів. Ухвалили просити Директорію, щоб вона запропонувала німецьким частинам не залишати райони вздовж демаркаційної лінії до підходу українських військ та звернутись до уряду РСФРР з пропозицією припинити наступ військ. Рада комісарів розглянула заходи по організації слідчих комісій для перевірки арештів. Комісарам пропонувалось самим вирішувати, дії яких розпоряджень гетьманської влади мають бути припинені відносно персонального складу, фінансового характеру. До прибуття Директорії вирішено питання про постанови законодавчого характеру гетьманського уряду залишити відкритим. Комісарові фінансів запропонували з’ясувати до наступного засідання фінансовий стан Республіки. Звернутись до Директорії з приводу заняття військовими частинами Донського війська деяких місцевостей України, згідно таємної угоди з колишнім гетьманським урядом.
ЦДАВО України. – Ф.1065. – Оп.1. – Спр. 15. – Арк. 4-4 зв., 5-5 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)