Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 червня 1923 (субота)

Харків. ВУЦВК ухвалив постанову “Про порядок вивозу та переказу за кордон валютних цінностей”. Дозволив особам, які виїздили за кордон, вільно вивозити чужоземну валюту, перекази, векселі й чеки, виписані у чужоземній валюті, коштовні метали у зливках та у виробах і дорогоцінні камені на загальну суму до 200 руб. золотом на одну особу й понад те, на кожного члена родини, що виїздили по паспорту голови родини, на суму до 100 руб. золотом за офіційним курсом.
ЗУ України, 1923. Від. І, № 25, Ст. 369.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6