Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

4 липня 1923 (середа)

Харків. ВУЦВК ухвалив постанову про торговельні операції чужоземних фірм в Україні. Чужоземним фірмам дозволялося проводити в Україні торговельні операції та засновувати контори виключно за умовою отримання дозволу від державних органів. Ті представництва, що не отримали такого дозволу, було ліквідовано. Громадянам України, які перебували на державній службі, заборонялося брати на себе представництво незареєстрованих іноземних фірм.
Пролетарская правда, Киев, 1923, 4 июля.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6