Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Січень, 3 1933 (вівторок)

Протокол засідання Центральної надзвичайної санітарної комісії. Головував нарком охорони здоров’я С. Канторович. Визнали за потрібне направлення максимум матеріальних ресурсів на «вогнища висипного тифу». Зазначено, що «зараз набувають виключно важливого значення боротьба з висипним тифом»
ЦДАВО України. – Ф. 342. – Оп. 14. – Спр. 45. – Арк. 12.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.