Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Квітень, 7 1933 (п’ятниця)

Постанова бюро Київського обкому КП(б)У про торгівлю комерційним хлібом у м. Києві. Запропоновано здійснювати «постійний вільний продаж хліба усім громадянам, без заборних книг, з відпуском в одні руки до 1 кг, а також за встановленою ціною на хліб: за один кг житнього хліба – 2 крб. 50 коп.; за один кг заварного хліба – 3 крб.», не продавати хліб дітям до 14 років, а також жінкам з дітьми
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 485.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.