Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Травень, 6 1933 (субота)

Постанова ЦК КП(б)У про боротьбу з дитячою безпритульністю. Зазначено, що сільради та РВК і РПК радили відправляти бездоглядних дітей великих міст, у яких спостерігалося значне скупчення дітей, відтак виникла загроза поширення епідемій. Створено урядову комісію для подолання безпритульності, рекомендовано не допускати вивозу безпритульних дітей до міст і залізниць, притягати до відповідальності осіб, які залишають дітей, повертати їх за місцем проживання, «очистити» міста Харків, Київ, Одеса, Дніпропетровськ від жебраків, організувати з них «трудові загони» з обов’язковим направленням на будівництво шляхів, у каменоломні, радгоспи під наглядом «перевірених комендантів»
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 504–507.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.