Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Вересень, 18 1933 (понеділок)

Доповідна записка експерта посольства Німеччини в СРСР Отто Шіллера. Зазначив про низький врожай, але «при практичному розподілі можна було б мати, якщо не достатнє харчування, то таке, якого б вистачило, щоб уникнути великої смертності від голоду». Вважав причиною голоду не експорт зерна, а що він «викликаний тільки з-за брутальних методів реквізування». Допускав, що кількість померлих від голоду становила від 25 до 50 % населення, або 10 млн жертв
Der ukrainische Hunger-Holocaust Stalins verschwiegener Vlkermord 1932/33 an 7 Millionen… Akten des deutschen Auswrtigen Amtes Eine Dokumentation, hrsg. und eingeleit. Von dr. D. Zlepko. – Sonnenbhl, 1988. – S. 196–197.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.