Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Грудень, 11 1933 (понеділок)

Доповідна записка німецького генерального консула в Харкові К. Вальтера про становище в сільському господарстві УСРР. Зазначив, що в Україні 1933 р. був «великий голод», який став наслідком «соціалізації сільського господарства» та «відбирання» зерна у селян. Підкреслено, що трагічні явища радянські органи влади називали «проривом у сільському господарстві», а голод забрав в Україні серед селянства мільйони людських жертв. Сім мільйонів (за таємно повiдомленою службовою інформацією) не можуть вважатися занадто високою оцінкою. Наголосив, що в «селянському населенні панує переконання, що радянська влада, хоча не навмисно визвала голод, але все ж свідомо використала його як засіб для здійснення своїх планів». Повідомив, що голод «був офіційно взагалі не визнаний», допомоги постраждалим не було надано, а міжнародну допомогу відхилено
Der ukrainische Hunger-Holocaust Stalins verschwiegener Vlkermord 1932/33 an 7 Millionen… Akten des deutschen Auswrtigen Amtes Eine Dokumentation, hrsg. und eingeleit. Von dr. D. Zlepko. – Sonnenbhl, 1988. – S. 210–214, 221–223.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.