Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Березень, 6 1932 (неділя)

Харків. Для посилення темпів збирання насіннєвих фондів політбюро ЦК КП(б)У відрядило до степових районів і районів Донбасу кілька членів і кандидатів у члени політбюро: В. Затонського (голова ЦКК КП(б)У – нарком РСІ УСРР), П. Любченка (секретар ЦК КП(б)У), Г. Петровського (голова ВУЦВК), М. Скрипника (нарком освіти), В. Строганова (другий секретар ЦК КП(б)У) з групою працівників
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 123.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.