Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Квітень, 8 1932 (п’ятниця)

Спецповідомлення тимчасового виконувача обов’язків начальника дорожньо-транспортного відділу ДПУ Південно-Західної залізниці Білгородського секретареві Вінницького обкому партії М. Алєксєєву про селянські «волинки». Повiдомлялося, що ці «волинки» мали не масовий, а груповий характер. Як і раніше, в них брали участь переважно жінки, діти і підлітки. «Волинки» мали на меті пограбування зерна, що зберігалося в сховищах або на залізничних станціях
Голод і голодомор на Поділлі. 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 261.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.