Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Травень, 5 1932 (четвер)

Уманський район, Вінницька область. Через голодування селян, виснаження та загибель худоби засіяно 18,8 % площі ранніх ярих культур. Половина придатних коней через фізичне виснаження виробила від 40 % до 10 % норми польових робіт. Через брак продуктів припинилося громадське харчування колгоспників. Голод охопив усі села району, крім Яроватки, збільшилася смертність від голоду. В селі Дмитрушки щоденно помирало 5–6 осіб. У селі Стетківці виявлено факт людоїдства. Значна частина населення опухла від голоду, працездатні виїхали за хлібом до промислових центрів. Колгоспники виходять на роботу лише за наявності харчування. Для активізації засівної кампанії РПК надсилає до сіл уповноважених та розповсюджує газети
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 163–165.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.