Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Травень, 6 1932 (п’ятниця)

Москва. Постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про план хлібозаготівель з врожаю 1932 р. і розгортання колгоспної торгівлі». Зазначено, що завдяки «перемозі колгоспної та радгоспної системи господарювання над системою одноосібних господарств» та «розгрому куркульських елементів» – «країна вийшла з кризи зернового господарства». Якщо з врожаю 1928 р. було заготовлено 660 млн пудів зерна, то у 1930 р. – 1350 млн, у 1931 р. – 1400 млн пудів. Ставилося завдання розгорнути колгоспну торгівлю за рахунок поступового скорочення державних хлібозаготівель по селянському сектору виробництва. Зважаючи на це, пропонувалося скорочення плану хлібозаготівель з урожаю 1932 р. по одноосібних господарствах з 1367 млн до 1103 млн пудів та його збільшення по колгоспах – з 108 млн до 151 млн пудів. Визнавалося доцільним розгортання безперешкодного продажу надлишків хліба колгоспниками на базарах, ринках та в колгоспних лавках після виконання хлібозаготівельного плану та створення насіннєвих фондів до 15 січня 1933 р. Пропонувалося «викорінювати» приватників і перекупників-спекулянтів з хлібного ринку
СЗ СССР. – 1932. – № 31. – Арт. 190.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.