Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Липень, 1 1932 (п’ятниця)

Москва. Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича та В. Молотова. Запропонував секретарям республіканських комітетів, обкомів і крайкомів забезпечити обов’язкове виконання плану на 100 %. Задля цього ставилося завдання спрямувати головний удар проти українських «демобілізаторів». Було надано вказівку виїхати на ІІІ Всеукраїнську конференцію КП(б)У Л. Кагановичу як секретарю ЦК ВКП(б) та В. Молотову – голові РНК СРСР. Висувалася вимога до Наркомзему або Держплану дати офіційну заяву або інтерв’ю про гарні види на врожай, що він буде кращим за минулорічний
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 205.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.