Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 березня 1921 (понеділок)

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про організацію державної допомоги господарствам, що постраждали від стихійних лих”. Замінено державне монопольне майнове страхування від стихійних лих безплатною державною допомогою тим господарствам, що постраждали від нього. Наркомсоцзабезу, Наркомзему та Наркомвнусправ УСРР поставлено за обов’язок надавати таку допомогу як колективним, так і одноосібним трудовим господарствам селян із державних та місцевих коштів. Визначено основні види натуральної та трудової допомоги тим, що зазнали збитків від стихійних лих.
ЗУ України, 1921, Ч. 4, Ст. 122.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7