Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 травня 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило проект резолюції про боротьбу з бандитизмом, доповнивши його пунктом про те, щоб парторганізації звернули увагу на роботу серед молоді та на боротьбу з розвитком сектантства, що надавало прикриття бандитизму. В додаток до листа ЦК РКП(б) було запропоновано надати вказівку губкомам про боротьбу з релігійними рухами, що існували в Україні, а також доручити оргбюро перевірити та посилити роботу відділів Наркомюсту УСРР про відокремлення церкви від держави.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 13, арк. 100-101.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7