Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 травня 1991 (понеділок)

У Каневі закінчився похід-реквієм останнім шляхом Кобзаря - з Ленінграда до Канева, що тривав 15 днів і ночей: 47 учасників пронесли маршрутом святі реліквії - землю з першої могили у колишньому Санкт-Петербурзі, посмертну маску і портрет, написаний художником Ф.Красицьким. На Успенському соборі була відкрита меморіальна дошка з написом "В Успенському соборі з 20 по 22 травня 1861 р. стояла домовина з прахом Т.Шевченка". Встановлено пам'ятний камінь на місці колишньої церкви Різдва, в якій відспівували поета.
Голос України. - 1991. -24 травня.

Опубліковано у виданні: Андрощук О. Хроніка - 1991/ Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1991-1995: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - С.5-104. ISBN 966-023607-7