Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Початок червня 1991

Київ. У Будинку вчителя І.Дзюбі та В.Шевчуку першим серед громадян України вручено премії Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів. Попереднім 18-ти лауреатам, серед яких В.Стус (1975 р.) і Л.Костенко (1989 р.), премія присуджувалась за кордоном. І.Дзюба отримав премію за вагомий внесок в літературознавчу науку, зокрема літературно-критичний нарис "У всякого своя воля", а В.Шевчук - за роман-триптих "Три листки за вікном".
Голос України. - 1991. - 6 червня

Опубліковано у виданні: Андрощук О. Хроніка - 1991/ Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1991-1995: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - С.5-104. ISBN 966-023607-7