Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 17 листопада 1991 (субота, неділя)

Одеса. Відбувся Всеукраїнський міжнаціональний конгрес, в якому взяли участь представники близько 90 народів та народностей України (близько 1500 делегатів від 150 національно-культурних товариств, дипломатів, гостей). Учасники заявили про підтримку Акту проголошення незалежності України. Конгрес прийняв резолюцію, в якій визначив головні напрямки роботи національних товариств на шляху консолідації всіх громадян України. Прийнято звернення до всіх націй та національно-етнічних груп України з закликом підтримати на Всеукраїнському референдумі Акт проголошення незалежності України.
Голос України. - 1991. - 19 листопада.

Опубліковано у виданні: Андрощук О. Хроніка - 1991/ Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1991-1995: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - С.5-104. ISBN 966-023607-7